[1] Для дириґетна хору. На „Лілеї". Свідоцтво. Псалом Асафів. (80-2) Пастирю ізраїлів, послухай же, Ти, що провадиш, немов ту отару, Йосипа, що на Херувимах сидиш, появися
[2] (80-3) перед обличчям Єфрема, і Веніямина, і Манасії! Пробуди Свою силу, і прийди, щоб спасти нас!
[3] (80-4) Боже, приверни нас, і хай засяє обличчя Твоє, й ми спасемось!
[4] (80-5) Господи, Боже Саваоте, доки будеш Ти гніватися на молитву народу Свого?
[5] (80-6) Ти вчинив був, що їли вони слізний хліб, і їх напоїв Ти сльозами великої міри...
[6] (80-7) Ти нас положив суперечкою нашим сусідам, і насміхаються з нас неприятелі наші...
[7] (80-8) Боже Саваоте, приверни нас, і хай засяє обличчя Твоє, й ми спасемось!
[8] (80-9) Виноградину Ти переніс із Єгипту, Ти вигнав народи й її посадив,
[9] (80-10) Ти випорожнив перед нею, і закоренила коріння своє, й переповнила край,
[10] (80-11) гори покрилися тінню її, а віття її Божі кедри,
[11] (80-12) аж до моря галузки її посилаєш, а парості її до ріки!
[12] (80-13) Але нащо вилім зробив Ти в горожі її, і всі нищать її, хто проходить дорогою?
[13] (80-14) Гризе її вепр лісовий, і звірина польова виїдає її!
[14] (80-15) Боже Саваоте, вернися ж, споглянь із небес і побач, і відвідай цього виноградника,
[15] (80-16) і охорони його, якого насадила правиця Твоя, і галузку, яку Ти для Себе зміцнив!
[16] (80-17) В огні виноградина спалена, відтята, гинуть від свару обличчя Твого,
[17] (80-18) нехай буде рука Твоя над мужем Твоєї правиці, на людському сині, якого зміцнив Ти Собі!
[18] (80-19) А ми не відступимо від Тебе, Ти нас оживиш, і ми будемо ім'я Твоє кликати!
[19] (80-20) Господи, Боже Саваоте, приверни нас, і хай засяє обличчя Твоє, й ми спасемось!