[1] Давидів. Суди мене, Господи, бо ходив я в своїй непорочності, і надіявсь на Господа, тому не спіткнуся!
[2] Перевір мене, Господи, і випробуй мене, перетопи мої нирки та серце моє,
[3] бо перед очима моїми Твоє милосердя, і в правді Твоїй я ходив.
[4] Не сидів я з людьми неправдивими, і не буду ходити з лукавими,
[5] я громаду злочинців зненавидів, і з грішниками я сидіти не буду.
[6] Умию в невинності руки свої, й обійду Твого, Господи, жертівника,
[7] щоб хвалу Тобі голосно виголосити, та звістити про всі чуда Твої.
[8] Господи, полюбив я оселю дому Твого, і місце перебування слави Твоєї.
[9] Не губи Ти моєї душі з нечестивими, та мого життя з кровожерами,
[10] що в руках їх злодійство, що їхня правиця наповнена підкупом.
[11] А я буду ходити в своїй непорочності, визволь мене та помилуй мене!
[12] Нога моя стала на рівному місці, на зборах я благословлятиму Господа!