[1] Давидів. До Тебе підношу я, Господи, душу свою,
[2] Боже мій, я на Тебе надіюсь, нехай же я не засоромлюсь, нехай не радіють мої вороги ради мене!
[3] Не будуть також посоромлені всі, хто на Тебе надіється, та нехай посоромляться ті, хто на Тебе встає надаремно!
[4] Дороги Твої дай пізнати мені, Господи, стежками Своїми мене попровадь,
[5] провадь мене в правді Своїй і навчи Ти мене, бо Ти Бог спасіння мого, кожен день я на Тебе надіюсь!
[6] Пам'ятай милосердя Своє, о мій Господи, і ласки Свої, бо відвічні вони!
[7] Гріхи молодечого віку мого та провини мої не пригадуй, пам'ятай мене, Господи, в ласці Своїй через добрість Свою!
[8] Господь добрий та праведний, тому грішних навчає в дорозі,
[9] Він провадить покірних у правді, і лагідних навчає дороги Своєї!
[10] Всі Господні стежки милосердя та правда для тих, хто Його заповіта й свідоцтва додержує.
[11] Ради Ймення Свого, о Господи, прости мені прогріх, великий бо він!
[12] Хто той чоловік, що боїться він Господа? Він наставить його на дорогу, котру має вибрати:
[13] душа його житиме в щасті, і насіння його вспадку землю!
[14] Приязнь Господня до тих, хто боїться Його, і Свій заповіт Він звістить їм.
[15] Мої очі постійно до Господа, бо Він з пастки витягує ноги мої.
[16] Обернися до мене й помилуй мене, я ж бо самітний та бідний!
[17] Муки серця мого поширились, визволь мене з моїх утисків!
[18] Подивися на горе моє та на муку мою, і прости всі гріхи мої!
[19] Подивись на моїх ворогів, як їх стало багато, вони лютою ненавистю ненавидять мене!...
[20] Пильнуй же моєї душі та мене хорони, щоб не бути мені засоромленим, бо надіюсь на Тебе!
[21] Невинність та правда нехай оточають мене, бо надіюсь на Тебе!
[22] Визволи, Боже, ізраїля від усіх його утисків!