[1] І поглянув Він угору, і побачив заможних, що кидали дари свої до скарбниці.
[2] Побачив і вбогу вдовицю одну, що дві лепті туди вона вкинула.
[3] І сказав Він: Поправді кажу вам, що ця вбога вдовиця вкинула більше за всіх!
[4] Бо всі клали від лишка свого в дар Богові, а вона поклала з убозтва свого ввесь прожиток, що мала...
[5] Коли ж дехто казав про храм, що прикрашений дорогоцінним камінням та дарами, тоді Він прорік:
[6] Надійдуть ті дні, коли з того, що бачите, не зостанеться й каменя на камені, який не зруйнується...
[7] І запитали Його та сказали: Учителю, коли ж оце станеться? І, яка буде ознака, коли має початися це?
[8] Він же промовив: Стережіться, щоб вас хто не звів. Бо багато-хто прийдуть в Ім'я Моє, кажучи: Це Я, і Час наблизився. Та за ними не йдіть!
[9] І, як про війни та розрухи почуєте ви, не лякайтесь, бо перш статись належить тому. Але це не кінець ще.
[10] Тоді промовляв Він до них: Повстане народ на народ, і царство на царство.
[11] І будуть землетруси великі та голод, та помір місцями, і страшні та великі ознаки на небі.
[12] Але перед усім тим накладуть на вас руки свої, і переслідувати будуть, і видаватимуть вас у синагоги й в'язниці, і поведуть вас до царів та правителів через Ім'я Моє.
[13] Але це стане вам на свідоцтво.
[14] Отож, покладіть у серця свої наперед не гадати, що будете відповідати,
[15] бо дам Я вам мову та мудрість, що не зможуть противитись чи суперечити їй всі противники ваші.
[16] І будуть вас видавати і батьки, і брати, і рідня, і друзі, а декому з вас заподіють і смерть.
[17] І за Ім'я Моє будуть усі вас ненавидіти.
[18] Але й волосина вам із голови не загине!
[19] Терпеливістю вашою душі свої ви здобудете.
[20] А коли ви побачите Єрусалим, військом оточений, тоді знайте, що до нього наблизилося спустошення.
[21] Тоді ті, хто в Юдеї, нехай у гори втікають; хто ж у середині міста, нехай вийдуть; хто ж в околицях, хай не вертаються в нього!
[22] Бо то будуть дні помсти, щоб виконалося все написане.
[23] Горе ж вагітним та тим, хто годує грудьми, у ті дні, бо буде велика нужда на землі та гнів над цим людом!
[24] І поляжуть під гострим мечем, і заберуть до неволі поміж усі народи, і погани топтатимуть Єрусалим, аж поки не скінчиться час тих поган...
[25] І будуть ознаки на сонці, і місяці, і зорях, і тривога людей на землі, і збентеження від шуму моря та хвиль,
[26] коли люди будуть мертвіти від страху й чекання того, що йде на ввесь світ, бо сили небесні порушаться.
[27] І побачать тоді Сина Людського, що йтиме на хмарах із силою й великою славою!
[28] Коли ж стане збуватися це, то випростуйтесь, і підійміть свої голови, бо зближається ваше визволення!
[29] І розповів Він їм притчу: Погляньте на фіґове дерево, і на всілякі дерева:
[30] як вони вже розпукуються, то, бачивши це, самі знаєте, що близько вже літо.
[31] Так і ви, як побачите, що діється це, то знайте, що Боже Царство вже близько!
[32] Поправді кажу вам: Не перейде цей рід, аж усе оце станеться.
[33] Небо й земля проминуться, але не минуться слова Мої!
[34] Уважайте ж на себе, щоб ваші серця не обтяжувалися ненажерством та п'янством, і життєвими клопотами, і щоб день той на вас не прийшов несподівано,
[35] немов сітка; бо він прийде на всіх, що живуть на поверхні всієї землі.
[36] Тож пильнуйте, і кожного часу моліться, щоб змогли ви уникнути всього того, що має відбутись, та стати перед Сином Людським!
[37] За дня ж Він у храмі навчав, а на ніч виходив та перебував на горі, що зветься Оливна.
[38] А зранку всі люди до Нього приходили в храм, щоб послухати Його.