[1] А коли Він проходив, побачив чоловіка, що сліпим був з народження.
[2] І спитали Його учні Його, говорячи: Учителю, хто згрішив: чи він сам, чи батьки його, що сліпим він родився?
[3] Ісус відповів: Не згрішив ані він, ні батьки його, а щоб діла Божі з'явились на ньому.
[4] Ми мусимо виконувати діла Того, Хто послав Мене, аж поки є день. Надходить он ніч, коли жаден нічого не зможе виконувати.
[5] Доки Я в світі, Я Світло для світу.
[6] Промовивши це, Він сплюнув на землю, і з слини грязиво зробив, і очі сліпому помазав грязивом,
[7] і до нього промовив: Піди, умийся в ставку Сілоам визначає це Посланий. Тож пішов той і вмився, і вернувся видющим...
[8] А сусіди та ті, що бачили перше його, як був він сліпий, говорили: Чи ж не той це, що сидів та просив?
[9] Говорили одні, що це він, а інші казали: Ні, подібний до нього. А він відказав: Це я!
[10] І питали його: Як же очі відкрились тобі?
[11] А той оповідав: Чоловік, що Його звуть Ісусом, грязиво зробив, і очі помазав мені, і до мене сказав: Піди в Сілоам та й умийся. Я ж пішов та й умився, і став бачити.
[12] І сказали до нього: Де Він? Відказує той: Я не знаю.
[13] Ведуть тоді до фарисеїв того, що був перше незрячий.
[14] А була то субота, як грязиво Ісус учинив і відкрив йому очі.
[15] І знов запитали його й фарисеї, як видющим він став. А він розповів їм: Грязиво поклав Він на очі мені, а я вмився, та й бачу.
[16] Тоді деякі з фарисеїв казали: Не від Бога Оцей Чоловік, бо суботи не держить. А інші казали: Як же чуда такі може грішна людина чинити? І незгода між ними була.
[17] Тому знову говорять сліпому: Що ти кажеш про Нього, коли очі відкрив Він тобі? А той відказав: Він Пророк!
[18] Юдеї проте йому не повірили, що незрячим він був і прозрів, аж поки не покликано батьків того прозрілого.
[19] І запитали їх, кажучи: Чи ваш оце син, про якого ви кажете, ніби родився сліпим? Як же він тепер бачить?
[20] А батьки його відповіли та сказали: Ми знаєм, що цей то наш син, і що він народився сліпим.
[21] Але як тепер бачить, не знаємо, або хто йому очі відкрив, ми не відаємо. Поспитайте його, він дорослий, хай сам скаже про себе...
[22] Таке говорили батьки його, бо боялись юдеїв: юдеї бо вже були змовились, як хто за Христа Його визнає, щоб той був відлучений від синагоги.
[23] Ось тому говорили батьки його: Він дорослий, його поспитайте.
[24] І покликали вдруге того чоловіка, що був сліпим, і сказали йому: Віддай хвалу Богові. Ми знаємо, що грішний Отой Чоловік.
[25] Але він відповів: Чи Він грішний не знаю. Одне тільки знаю, що я був сліпим, а тепер бачу!...
[26] І спитали його: Що тобі Він зробив? Як відкрив тобі очі?
[27] Відповів він до них: Я вже вам говорив, та не слухали ви. Що бажаєте знову почути? Може й ви Його учнями хочете стати?
[28] А вони його вилаяли та й сказали: То ти Його учень, а ми учні Мойсеєві.
[29] Ми знаємо, що Бог говорив до Мойсея, звідки ж узявся Оцей, ми не відаємо.
[30] Відповів чоловік і сказав їм: То ж воно й дивно, що не знаєте ви, звідки Він, а Він мені очі відкрив!
[31] Та ми знаємо, що грішників Бог не послухає; хто ж богобійний, і виконує волю Його, того слухає Він.
[32] Відвіку не чувано, щоб хто очі відкрив був сліпому з народження.
[33] Коли б не від Бога був Цей, Він нічого не міг би чинити.
[34] Вони відповіли та й сказали йому: Ти ввесь у гріхах народився, і чи тобі нас учити? І геть його вигнали.
[35] Дізнався Ісус, що вони того вигнали геть, і, знайшовши його, запитав: Чи віруєш ти в Сина Божого?
[36] Відповів той, говорячи: Хто ж то, Пане, Такий, щоб я вірував у Нього?
[37] Промовив до нього Ісус: І ти бачив Його, і Той, Хто говорить з тобою то Він!...
[38] А він відказав: Я вірую, Господи! І вклонився Йому.
[39] І промовив Ісус: На суд Я прийшов у цей світ, щоб бачили темні, а видющі щоб стали незрячі.
[40] І почули це деякі з тих фарисеїв, що були з Ним, та й сказали Йому: Чи ж і ми невидющі?
[41] Відказав їм Ісус: Якби ви невидющі були, то не мали б гріха; а тепер ви говорите: Бачимо, то й ваш гріх зостається при вас!