[1] Був один чоловік із фарисеїв Никодим на ім'я, начальник юдейський.
[2] Він до Нього прийшов уночі, та й промовив Йому: Учителю, знаємо ми, що прийшов Ти від Бога, як Учитель, бо не може ніхто таких чуд учинити, які чиниш Ти, коли Бог із ним не буде.
[3] Ісус відповів і до нього сказав: Поправді, поправді кажу Я тобі: Коли хто не народиться згори, то не може побачити Божого Царства.
[4] Никодим Йому каже: Як може людина родитися, бувши старою? Хіба може вона ввійти до утроби своїй матері знову й родитись?
[5] Ісус відповів: Поправді, поправді кажу Я тобі: Коли хто не родиться з води й Духа, той не може ввійти в Царство Боже.
[6] Що вродилося з тіла є тіло, що ж уродилося з Духа є дух.
[7] Не дивуйся тому, що сказав Я тобі: Вам необхідно родитись згори.
[8] Дух дихає, де хоче, і його голос ти чуєш, та не відаєш, звідкіля він приходить, і куди він іде. Так буває і з кожним, хто від Духа народжений.
[9] Відповів Никодим і до Нього сказав: Як це статися може?
[10] Ісус відповів і до нього сказав: Ти учитель ізраїльський, то чи ж цього не знаєш?
[11] Поправді, поправді кажу Я тобі: Ми говоримо те, що ми знаємо, а свідчимо про те, що ми бачили, але свідчення нашого ви не приймаєте.
[12] Коли Я говорив вам про земне, та не вірите ви, то як же повірите ви, коли Я говоритиму вам про небесне?
[13] І не сходив на небо ніхто, тільки Той, Хто з неба зійшов, Людський Син, що на небі.
[14] І, як Мойсей підніс змія в пустині, так мусить піднесений бути й Син Людський,
[15] щоб кожен, хто вірує в Нього, мав вічне життя.
[16] Так бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне.
[17] Бо Бог не послав Свого Сина на світ, щоб Він світ засудив, але щоб через Нього світ спасся.
[18] Хто вірує в Нього, не буде засуджений; хто ж не вірує, той вже засуджений, що не повірив в Ім'я Однородженого Сина Божого.
[19] Суд же такий, що світло на світ прибуло, люди ж темряву більш полюбили, як світло, лихі бо були їхні вчинки!
[20] Бо кожен, хто робить лихе, ненавидить світло, і не приходить до світла, щоб не зганено вчинків його.
[21] А хто робить за правдою, той до світла йде, щоб діла його виявились, бо зроблені в Бозі вони.
[22] По цьому прийшов Ісус та учні Його до країни Юдейської, і з ними Він там проживав та христив.
[23] А Іван теж христив в Еноні поблизу Салиму, бо було там багато води; і приходили люди й христились,
[24] бо Іван до в'язниці не був ще посаджений.
[25] І зчинилось змагання Іванових учнів з юдеями про очищення.
[26] І прийшли до Івана вони та й сказали йому: Учителю, Той, Хто був із тобою по той бік Йордану, про Якого ти свідчив, ото христить і Він, і до Нього всі йдуть.
[27] Іван відповів і сказав: Людина нічого приймати не може, як їй з неба не дасться.
[28] Ви самі мені свідчите, що я говорив: я не Христос, але посланий я перед Ним.
[29] Хто має заручену, той молодий. А дружко молодого, що стоїть і його слухає, дуже тішиться з голосу молодого. Така радість моя оце здійснилась!
[30] Він має рости, я ж маліти.
[31] Хто зверху приходить, Той над усіма. Хто походить із землі, то той земний, і говорить поземному. Хто приходить із неба, Той над усіма,
[32] і що бачив і чув, те Він свідчить, та свідоцтва Його не приймає ніхто.
[33] Хто ж прийняв свідоцтво Його, той ствердив тим, що Бог правдивий.
[34] Бо Кого Бог послав, Той Божі слова промовляє, бо Духа дає Бог без міри.
[35] Отець любить Сина, і дав усе в Його руку.
[36] Хто вірує в Сина, той має вічне життя; а хто в Сина не вірує, той життя не побачить а гнів Божий на нім перебуває.