[1] Багато разів і багатьма способами в давнину промовляв був Бог до отців через пророків,
[2] а в останні ці дні промовляв Він до нас через Сина, що Його настановив за Наслідника всього, що Ним і віки Він створив.
[3] Він був сяєвом слави та образом істоти Його, тримав усе словом сили Своєї, учинив Собою очищення наших гріхів, і засів на правиці величности на висоті.
[4] Він остільки був ліпший понад Анголів, оскільки славніше за них успадкував Ім'я.
[5] Кому бо коли з Анголів Він промовив: Ти Мій Син, Я сьогодні Тебе породив! І знову: Я буду Йому за Отця, а Він Мені буде за Сина!
[6] І коли знов Він уводить на світ Перворідного, то говорить: І нехай Йому вклоняться всі Анголи Божі.
[7] А про Анголів Він говорить: Ти чиниш духів Анголами Своїми, а палючий огонь Своїми слугами.
[8] А про Сина: Престол Твій, о Боже, навік віку; берло Твого царювання берло праведности.
[9] Ти полюбив праведність, а беззаконня зненавидів; через це намастив Тебе, Боже, Твій Бог оливою радости більше, ніж друзів Твоїх.
[10] І: Ти, Господи, землю колись заклав, а небо то чин Твоїх рук.
[11] Загинуть вони, а Ти будеш стояти, всі вони, як той одяг, постаріють.
[12] Як одежу, їх зміниш, і минуться вони, а Ти завжди Той Самий, і роки Твої не закінчаться!
[13] Кому з Анголів Він промовив коли: Сядь праворуч Мене, доки не покладу Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм!
[14] Чи не всі вони духи служебні, що їх посилають на службу для тих, хто має спасіння вспадкувати?