[1] Сину мій, не забудь ти моєї науки, і нехай мої заповіді стережуть твоє серце,
[2] бо примножать для тебе вони довготу твоїх днів, і років життя та спокою!
[3] Милість та правда нехай не залишать тебе, прив'яжи їх до шиї своєї, напиши їх на таблиці серця свого,
[4] і знайдеш ти ласку та добру премудрість в очах Бога й людини!
[5] Надійся на Господа всім своїм серцем, а на розум свій не покладайся!
[6] Пізнавай ти Його на всіх дорогах своїх, і Він випростує твої стежки.
[7] Не будь мудрий у власних очах, бійся Господа та ухиляйся від злого!
[8] Це буде ліком для тіла твого, напоєм для костей твоїх.
[9] Шануй Господа із маєтку свого, і з початку всіх плодів своїх,
[10] і будуть комори твої переповнені ситістю, а чавила твої будуть переливатись вином молодим!
[11] Мій сину, карання Господнього не відкидай, і картання Його не вважай тягарем,
[12] бо кого Господь любить, картає того, і кохає, немов батько сина!
[13] Блаженна людина, що мудрість знайшла, і людина, що розум одержала,
[14] бо ліпше надбання її від надбання срібла, і від щирого золота ліпший прибуток її,
[15] дорожча за перли вона, і всіляке жадання твоє не зрівняється з нею.
[16] Довгість днів у правиці її, багатство та слава в лівиці її.
[17] Дороги її то дороги приємности, всі стежки її мир.
[18] Вона дерево життя для тих, хто тримається міцно її, і блаженний, хто держить її!
[19] Господь мудрістю землю заклав, небо розумом міцно поставив.
[20] Знанням Його порозкривались безодні, і кроплять росою ті хмари.
[21] Мій сину, нехай від очей твоїх це не відходить, стережи добрий розум і розважність,
[22] і вони будуть життям для твоєї душі, і прикрасою шиї твоєї,
[23] Тоді підеш безпечно своєю дорогою, а нога твоя не спотикнеться!
[24] Якщо покладешся не будеш боятись, а ляжеш, то буде приємний твій сон.
[25] Не будеш боятися наглого страху, ні бурі безбожних, як прийде,
[26] бо твоєю надією буде Господь, і Він пильнуватиме ногу твою, щоб вона не зловилась у пастку!
[27] Не стримуй добра потребуючому, коли в силі твоєї руки це вчинити,
[28] не кажи своїм ближнім: Іди, і знову прийди, а взавтра я дам, коли маєш з собою.
[29] Не виорюй лихого на свого ближнього, коли він безпечно з тобою сидить.
[30] Не сварися з людиною дармо, якщо злого вона не вчинила тобі.
[31] Не заздри насильникові, і ні однієї з доріг його не вибирай,
[32] бо бридить Господь крутіями, а з праведними в Нього дружба.
[33] Прокляття Господнє на домі безбожного, а мешкання праведних Він благословить,
[34] з насмішників Він насміхається, а покірливим милість дає.
[35] Мудрі славу вспадковують, а нерозумні носитимуть сором.