[1] Всюди чути, що між вами перелюб, і то такий перелюб, який і між поганами незнаний, що хтось має за дружину собі дружину батькову...
[2] І ви завеличалися, а не засмутились радніш, щоб був вилучений з-поміж вас, хто цей учинок зробив.
[3] Отож я, відсутній тілом, та присутній духом, уже розсудив, як присутній між вами: того, хто так учинив це,
[4] у Ім'я Господа Ісуса, як зберетеся ви та мій дух, із силою Господа нашого Ісуса,
[5] віддати такого сатані на погибіль тіла, щоб дух спасся Господнього дня!
[6] Величання ваше не добре. Хіба ви не знаєте, що мала розчина все тісто заквашує?
[7] Отож, очистьте стару розчину, щоб стати вам новим тістом, бо ви прісні, бо наша Пасха, Христос, за нас у жертву принесений.
[8] Тому святкуймо не в давній розчині, ані в розчині злоби й лукавства, але в опрісноках чистости та правди!
[9] Я писав вам у листі не єднатися з перелюбниками,
[10] але не взагалі з цьогосвітніми перелюбниками, чи з користолюбцями, чи з хижаками, чи з ідолянами, бо ви мусіли були б відійти від світу.
[11] А тепер я писав вам не єднатися з тим, хто зветься братом, та є перелюбник, чи користолюбець, чи ідолянин, чи злоріка, чи п'яниця, чи хижак, із такими навіть не їсти!
[12] Бо що ж мені судити й чужих? Чи ви не судите своїх?
[13] А чужих судить Бог. Тож вилучіть лукавого з-поміж себе самих!