[1] Так само дружини, коріться своїм чоловікам, щоб і деякі, хто не кориться слову, були приєднані без слова поводженням дружин,
[2] як побачать ваше поводження чисте в страху.
[3] А окрасою їм нехай буде не зовнішнє, заплітання волосся та навішання золота або вбирання одеж,
[4] але захована людина серця в нетлінні лагідного й мовчазного духа, що дорогоцінне перед Богом.
[5] Бо так само колись прикрашали себе й святі ті жінки, що клали надію на Бога й корились своїм чоловікам.
[6] Так Сара корилась Авраамові, і паном його називала. А ви її діти, коли добро робите та не лякаєтесь жадного страху.
[7] Чоловіки, так само живіть разом із дружинами за розумом, як зо слабішою жіночою посудиною, і виявляйте їм честь, бо й вони є співспадкоємиці благодаті життя, щоб не спинялися ваші молитви.
[8] Нарешті ж, будьте всі однодумні, спочутливі, братолюбні, милосердні, покірливі.
[9] Не платіть злом за зло, або лайкою за лайку, навпаки, благословляйте, знавши, що на це вас покликано, щоб ви вспадкували благословення.
[10] Бо хто хоче любити життя та бачити добрі дні, нехай здержить свого язика від лихого та уста свої від говорення підступу.
[11] Ухиляйся від злого та добре чини, шукай миру й женися за ним!
[12] Бо очі Господні до праведних, а вуха Його до їхніх прохань, а Господнє лице проти тих, хто чинить лихе!
[13] І хто заподіє вам зле, коли будете ви оборонцями доброго?
[14] А коли ви за правду й страждаєте, то ви блаженні! А їхнього страху не бійтеся, і не тривожтеся!
[15] А Господа Христа святіть у ваших серцях, і завжди готовими будьте на відповідь кожному, хто в вас запитає рахунку про надію, що в вас, із лагідністю та зо страхом.
[16] Майте добре сумління, щоб тим, за що вас обмовляють, немов би злочинців, були посоромлені лихословники вашого поводження в Христі.
[17] Бо ліпше страждати за добрі діла, коли хоче того Божа воля, аніж за лихі.
[18] Бо й Христос один раз постраждав був за наші гріхи, щоб привести нас до Бога, Праведний за неправедних, хоч умертвлений тілом, але Духом оживлений,
[19] Яким Він і духам, що в в'язниці були, зійшовши, звіщав;
[20] вони колись непокірливі були, як їх Боже довготерпіння чекало за Ноєвих днів, коли будувався ковчег, що в ньому мало, цебто вісім душ, спаслось від води.
[21] Того образ, хрищення не тілесної нечистости позбуття, але обітниця Богові доброго сумління, спасає тепер і нас воскресенням Ісуса Христа,
[22] що, зійшовши на небо, пробуває по Божій правиці, а Йому підкорилися Анголи, влади та сили.