Буде тобі наука

Задовго до панків, хіпі та гіпстерів в Україні існували власні молодіжні субкультури. Денді влаштовували прогулянки містом як справжні перформанси, балаґули епатували шляхту, хлопомани намагалися зблизитися з народом, а батяри підкорювали вулиці Львова. Розбираємося, як виникали ці субкультури, чому приваблювали молодь і що залишили після себе.Епізод начитав музикант, журналіст, учасник гурту...

Що спільного між рентгенівськими променями, електростанціями на змінному струмі в Чехії та українським перекладом Біблії? Усе це – частина життя Івана Пулюя. Він був фізиком та електротехніком, досліджував Х-промені, а ще разом із Пантелеймоном Кулішем та Іваном Нечуєм-Левицьким перекладав Біблію і Псалтир. Пулюй також відстоював використання української мови в освіті та церковному житті.У цьому...

Дана Скаллі з «Секретних матеріалів» стала рольовою моделлю для багатьох жінок у STEM. Її вплив навіть отримав окрему назву – ефект Скаллі. Розбираємося, що він означає, як CSI-ефект та інші образи з медіа впливають на вибір професії і чому представлення жінок у науці важливе.Епізод начитала співачка, авторка пісень, креаторка SPIVOCHA (Христина Олексюк)Читати статтю про ефект СкалліПідтримати...

Ми звикли бачити подвійну спіраль ДНК у підручниках, журналах, рекламі та наукових ілюстраціях. Але навіть там її часто зображають із помилками. Розбираємося, як насправді влаштована ДНК і чому точність її зображення важлива.Епізод начитав бізнес-аналітик, автор подкасту про осмислені інвестиції «Запали цілі» Роман Кошовський. Читати статтю про те, чому ми часто бачимо неправильну ДНКПідтримати...

Слова «любов» у популярних піснях стало майже вдвічі менше, а «ненависть» з’являється дедалі частіше. То чи справді попмузика стає сумнішою? Розповідаємо, що показав аналіз текстів понад 150 тисяч пісень і чому сучасні хіти можуть бути похмурішими за пісні минулого.Епізод начитав музикант гурту Kalush Orchestra Денис Родін.Читати статтю про те, чому сучасні хіти стають дедалі сумнішимиПідтримати...

Росія давно використовує історію як інструмент впливу — від міфу про «один народ» до привласнення історії Київської Русі. Сьогодні ці наративи поширюються не лише через медіа й соцмережі: Росія працює із західними академічними середовищами, Вікіпедією та навіть великими мовними моделями.Розбираємося, як Росія переконує світ у своїх версіях минулого, як російські наративи потрапляють у відповіді...

Першими українськими послами ставали не лише кадрові дипломати. Серед них були біологи, медики, фізики, економісти та історики. Як Сергій Комісаренко допоміг отримати для України антарктичну станцію «Фарадей»? Чому фізик Павло Клімкін став міністром закордонних справ? І яку роль науковці відіграли у формуванні міжнародних зв’язків молодої держави? Розповідаємо, як науковий досвід виявився...

Чому після перельоту ми почуваємося виснаженими, не можемо заснути або прокидаємося посеред ночі? Розповідаємо, що відбувається з біологічним годинником під час зміни часових поясів, чому виникає джетлаг і чому подорожі на схід переносяться важче, ніж на захід.Озвучила епізод бортпровідниця та блогерка ZAHMARNA (Катерина Кудлач)Читати статтю про джетлагПідтримати «Куншт» Дізнатися більше про...

Уже 12–13 серпня в небі можна буде побачити пік персеїд. Чи варто їхати за місто, коли краще дивитися в небо та як не сплутати метеор із метеоритом? Розповідаємо, як і де ловити персеїди.Озвучила епізод письменниця, співзасновниця видавництва «Creative Women Publishing» Слава Світова. Читати статтю про персеїдиПідтримати «Куншт»

Колись люди були переконані, що романи розбещують молодь, велосипеди шкодять здоров'ю, радіо викликає залежність, а комікси роблять дітей злочинцями. Сьогодні на їхньому місці TikTok, ChatGPT та штучний інтелект. У цьому епізоді розбираємося, як суспільство століттями реагувало на нові медіа, що насправді каже наука про вплив соцмереж на психічне здоров'я та чому гучні заголовки не завжди...